Марія Катерняк всю свою педагогічну діяльність пов'язала з рідною Підгаєцькою середньою школою і, навіть будучи на пенсії, з 1993 до 1995 працювала вчителем історії в Підгаєцькому ПТУ-24.

В 1992 р. в Народному домі перша конференція Союзу Українок обирає пані Марію головою Союзу і ставить завдання, спрямовані на відродження й утвердження Української держави, її мови, християнських та національних традицій, соціальний захист сиріт, інвалідів, одиноких, вдів. 4 березня 1994 року Союз Українок відкрив музей ОУН-УПА.

"Глибоко цінував працю Марії Катерняк, її слово і патріотичний дух. Це була Людина, яка торувала шлях до зміцнення суспільства, свободи духа, демократичних принципів та прав людини". - Богдан Титла, Нью-Йорк, США

В 1995 році п. Марія Катерняк взяли на себе зобов'язання громадського організатора будівництва церкви в м. Підгайці, яка носить назву "Всіх Святих Українського Народу". Десять років відданої праці в громаді завершаються посвятою Храму 27 червня 2004 року.

"Я запізнав п. Марію Катерняк як учительку, спокійну, зрівноважену, але дуже рішучу, і виніс враження, що вона була головним промотором будови Храму "Всіх Святих Українського Народу". Вона старалася про збірку, щоб це все було ефективно зорганізовано, тому я хилю голову перед п. Марією за ту велику посвяту, відданість та жертовність".- Григорій Комаринський , Мюнхен, Німеччина.

Пані Марія з особливою побожністю ставилася до Пресвятої Богородиці і під її милість прибігала в скорботах і просила про заступництво. Їй даровано було виконати свою життєву місію в вихованні дітей, об'єднанні громади та будівництві Храму.

Побудова ХРАМУ – шлях до Єдності громади

з щоденника Марії Катерняк

1995-1996 рр. - Розміщення церкви, наріжний камень та початок будови

25 березня 1995 року містобудівна рада (м.Терпопіль) затверджує проект генерального плану м. Підгаєць, де передбачено розміщення церкви в центральній частині міста. 14 червня 1996 року сесія Підгаєцької міської ради народних депутатів під головуванням Б.С.Дзядикевича виділила земельну ділянку для будівництва церкви.

24 вересня 1995 р. - Торжественна Свята Літургія на місці, де має бути збудовано храм Всіх Святих Українського Народу в місті Підгайцях Тернопільської області.
Посвята та закладання наріжного каменя під святилище Єпископом Зборівським Михаїлом Колтуном.

У 1996 р., за підтримки районної адміністрації та підприємств Підгаєччини, розпочалося будівництво храму. Першими жертводавцями були: Марія та Михайло Іваськевичі (Міннеаполіс), Марія і Дмитро Мандибури (Міннеаполіс), Зенона Мандибур (Чикаго), Григорій Кучма (Чикаго), Олена Папіж (Детройт), Григорій Комаринський (Мюнхен), Ганна Машталір (Міннеаполіс) і всі інші, що в діаспорі.

Перший престольний празник відбувся 30 червня 1996 року.

1997 р. – Закладено фундамент
«Цікаво було мені прочитати, що Ви Якось не воюєте з православною громадою. А це вже час мати вирозуміння одних до других». - Олена Папіж.

Започаткована традиція щорічних походів молоді Підгаєччини до Зарваниці на прощу.

1998-2000 рр. – «Ми будуємо, і Храм буде збудований!»

“На будові працюють греко-католики та православні...” - прораб Йосип Хиляк, технагляд - Степан Герасим.

“Доки будете жити в громадськім порядку, дружно держатися купи, незломно стояти всі за одного, а один за всіх, доти ніяка ворожа сила не побідить вас…” (Іван Франко, «Захар Беркут»).

«Ото ж заповідаю вам усім: Моліться, працюйте і боріться за збереження християнської душі кожної людини українського роду і за весь Український Нарід, і просіть Всемогущого Бога, щоб Він допоміг Вам завершити нашу тугу за єдністю і наші змагання за церковне з’єднання у здвигненні Патріярхату Української Церкви!» (Із Завіщання Патріарха Йосифа 7.09.1984-7.09.1985)

“…Ми все робили для того, щоби зберегти незалежність України. Але комуна скаженіє і все робить, щоб темний народ не хотів України. Все роблять, щоб не проводити реформи, щоб розвалилася економіка, щоб обезцінилася гривня, щоб по 5 місяців не було пенсій, зарплат, щоб ціни росли, щоб винищити нашу свідому націю. Щастя, що студентська молодь проявила свою свідомість, рішучість, не хоче вороття до комуни, хоче жити цивілізованим життям, хоч їх теж зрусифікували, забрали духовність. Але як би там не було, Україна була, є і буде жити. Храм ми будуємо, і надіюсь на Божу ласку і поміч добрих людей. Храм буде збудований!” - Марія Катерняк.

Нашим меценатом/фундатором стає Корнелії Федоркевич, і ми продовжуємо будову в 2000 році, щоби до кінця року закінчити будівництво куполів храму.
23 квітня 2000 р. посвячуємо Євангелія, подаровані Надією Шаршонь, жителькою міста Підгаєць, а 28 серпня посвячуємо Хоругви, виготовлені Олексою Слойком та Богданою Титлою з США.

Біля каплички ціле літо квітнуть квіти п. Ганни Дзюбинської.

Хор Церкви Всіх Святих Українського Народу (керівник - Василь Задорожний) під час конкурсу духовної пісні в місті Тернополі зайняв друге місце.

Торжественно святкуємо 10-та річниця відновлення Союзу Українок на Тернопільщині.

«Радію разом з Вами, що завершується будова нашої церкви. Яка радість, що Бог послав Вас до Підгаєць. Ви стали дуже корисною особою в тому місті. З Вашого листа також відчуваю, що маєте двох добрих і ревних священників».

Фелон для священика пошив Олекса Стойка з Нью-Йорка.

«Як гарно, що Ви взялися за побудову нового храму УГК церкви. Ми тут на чужині старалися зберегти все це, що було нам рідне, шкодуємо, що зараз маємо дві конфесії, стараймося, щоб з часом знову дійти до Єдності». - Д.Гайва, Англія.

19 листопада 2000 року в м. Чорткові - Інтронізація Владики у кир Іринея і відкриття Бучацької Єпархії

2001 р.- Освячення води - шлях до єдності церков

«19.01.2001 р. Божого. Богоявленіє. Освячення води на Підгаєцькому озері. Зійшлися всі: греко-католики і православні. Це Боже провидіння, це шлях до єдності церков». - Марія Катерняк.

23-27 червня 2001 року - візит в Україну Святішого Отця Івана Павла ІІ: «Свідчити Христа разом з християнами».

«Ваш народ здійснює важкий і складний перехід від тоталітарного режиму до, нарешті, вільного і демократичного суспільства. Але ця свобода вимагає відповідальності, зрілості та міцного сумління. Тому, обіймаючи вас, як батько, кажу: вибирайте дорогу, яку вказують вам Господні заповіді», — проголосив Святіший Отець

До жертводавців приєднується вся родина Богдани Титли з Нью-Йорка та Філадельфії, США. «Нас єднає любов і почуття обов’язку до України та української громади, рідної природи, музики, літератури і мистецтва». – Богдан Титла, США.

Закінчується 2001 рік, і церква увінчана хрестами.

2002 р. – Cвятиня вічної Cлави Богу

«Під Твою милість прибігаємо, Богородице Діво, молитвами нашими не погорди, від бід ізбав нас, єдина чиста і благословенна..... Молю молитву до Божої матері, щоб охороняла будову церкви в Підгайцях. Дорогий комітет будови церкви, бажаю Вам здоров’я, сили і твердої віри закінчити Cвятиню вічної Cлави». - Оля і Микола Тихі, США.

Збірку організовує от. Ярослав Мендюк із Чикаго, нашими фундаторами стають Зенон і Неонеля Крамарчук, зустрічаємося з професором Тарасом Гунчаком. До Підгаєць завітав пан Василь Ліщинський з допомогою від Комітету Підгайчан в США та Любомира Рокецького.

2003 р. – Відкрийте свої серця для Христа, щоб став нашим миром.

Розум, щире серце Підгайчан зробить все, щоб наша спільна святиня була окрасою сивочолих Підгаєць, як той прекрасний ніжний нарцис!

Бажаємо щедрості Божих дарів, добра, християнської любові. Щоб Божі дари не вживалися для того, щоб виправдовувати ненависть.

Відкрийте свої серця для Христа, щоб став нашим миром. Він від нас забирає лише гріхи, а дарує радість.

“Лист від Вас зробив мені милу несподіванку. В уяві бачу Вас – особу, котра життя своє віддає для громадської справи та добра нашого народу. Це нелегка праця, а радше, невдячна...” - Марія Тиличко з дому Товпаш, США.

“Люди бувають нерозсудливі, нелогічні, самолюбні.
Незважаючи на це - люби їх.

Якщо робиш добро, люди осудять тебе,
Що керуєшся егоїстичними намірами.
Незважаючи на це - роби добро.

Якщо досягнеш успіху, отримаєш фальшивих друзів
І правдивих ворогів.
Незважаючи на це - досягай успіху.

Те добро, що зробив сьогодні, завтра буде забуте.
Незважаючи на це - роби добро.

Чесність і щирість зроблять тебе слабим.
Незважаючи на це - будь чесним і щирим.

Дай світові те, що маєш найкращого,
Незважаючи на все”. -
Св. Мати Тереза.

“Дякую за Вашого листа, який, як і всі попередні листи від Вас, так і цей, писані щиро з любов’ю до свого рідного, з любов’ю до рідної церкви. Не звертайте увагу на злобних людей.... Вони просто заздрять Вам за успіх будови Вашого храму.
Не турбуйтеся всім і вся, бо це понад силу кожної людини. Із приходом радісних свят Різдва Христового забудьте на деякий час про всі турботи. У Вас є сини, зустріч із ними під час свят буде для Вас успокоєнням, чого Вам цілим серцем бажаю і молити буду Богу про силу для Вас”, - Богдан Титла, США.

28 серпня 2003 року громада міста Підгаєць вітає Віктора Ющенка: «Україні - український президент»
2004 - Велика перемога добра над злом

22 лютого 2004 р. – “Вечір-казка, який я понесу у вічність. Переповнений зал. Духовенство, керівники навчальних закладів, керівники міста, адміністрація, родина, друзі, бувші учні, іхні батьки, колективи художньої самодіяльності, зразковий ансамбль «Веселі черевички» (Львів), хор УГКЦ, організатори вечора. Це Боже провидіння”. - Марія Катерняк (вечір, присвячений 70-річчю з Дня народження).

27 червня 2004 р. – Посвята храму Всіх Святих Українського Народу. Преосвященний Владика Іриней Білик оголосив святиню собором, який має статус прокатедри.

“Сьогодні ми зайшли до храму Всіх Святих Українського народу. Сьогодні - це 27 червня 2004 року. В цей Благословенний Богом день відбувається посвята цього великого прекрасного храму, цієї величної святині, яка засіяла над Підгайцями, наче Віфлеємська зірка, що своїм сяйвом старається розсіювати любов, щедрість, добро, єдність і все найкраще, все те, що Господь Бог посилає людям. Сьогодні свята церква Всіх Святих Українського Народу зібрала коло себе на свою територію людей не тільки з усіх Підгаєць, але з цілого світу. До нас в гості приїхали люди з Міннеаполіса, Нью-Йорку, Чикаго, Австралії... Це важлива історична подія, яка ніколи не зітреться з пам’яті наших Підгайчан. Я думаю, що Господь Бог, починаючи від сьогоднішнього дня, буде направляти всі свої сили і ласки на той люд, який поки що роз’єднаний . Ми доможемося того, що ми, УКРАЇНЦІ, будемо єдині, бо для цього і будували цей храм.

Ми будемо любити один одного, присвячувати своє життя один одному, будемо шукати дорогу до Бога.

Я дуже прошу Тебе, Господи і Матір Божа, великого благословення для моїх дітей, моєї родини, моєї громади, всієї України, і миру для всього світу. Цей день є для мене історичною подією і вершиною моєї діяльності. Адже з 1995 року, коли 24 вересня ми посвятили наріжний камінь, і з того часу я працювала для цього храму. Я віддавала всі свої сили, свою енергію, свої знання, все, що я мала, для того, щоби цей храм був на території славних Підгаєць - моєї маленької Батьківщини. І цієї мети, яку я собі поставила, я досягла. Сьогодні в цьому храмі мої діти, моя родина, мої друзі і мої знайомі.

Це велика перемога добра над злом.

Я в тому плані щаслива, що мене Господь Бог благословив на таку благородну працю...” (Марія Катерняк)

Після 6 жовтня 2004 р. записів у щоденнику немає.